Панорама Мілана.

Аналогіi: За картою Мілана Антоніо Лафрері (Lafreri, Antonio 1512–1577), 1560/Кількість: 1

Розміри дошки: 335х483/Розміри листа: 369х497

Документи переміщення - Дата документа: 2020-10-29 00:00:00/NAMEDOC: Акт про приймання предметів на МВЗ/Дополнение: передача на матеріально-відповідальне зберігання/Дополнение: Шостак О.Д./Дополнение: Ісайкова О.С.

Закладка “Атрибуція” - Змiн. "на звороті": На звороті німецькою мовою готичним шрифтом коментар Георга Брауна: (Мілан слід називати серед найбільших міст Європи. Його передмістя пересікають канали, якими все необхідне для життя можна доставити у місто на кораблях. Так багато різних ремісників живуть тут, що кажуть, їх достатньо, аби відбудувати Італію, але спочатку треба зруйнувати Мілан, щоб схилити його ремісників і художників податися в інші частини Італії. Місто має багато чудових будинків, один красивіший за інший, включно із собором, бо мало церков у цілому світі можуть порівн/Змiн. назва: План міста Мілана висоти пташиного польоту./Наим. предмета, издания: гравюра/Змiн.Розміри дошки: 33,5х48,3/Змiн.розміри листа: 369х497/Змiн.додаток до назва (лист, ...): З видання: Braun and Hogenberg. Civitates Orbis Terrarum, І, 42/Змiн. авторські пiдписи i написи: У правому нижньому куті картуш з текстом латиною: «MEDIOLANUM Metropolis Insubrum, vilgò Milano, urbs potentiæ & dignitatis eχimia, quæ ob prastante loci commoditate, Imperator Romanorum sędes, plerumq fuit, qui superbißimis eam ædificÿs eχornarunt. Circa quam nobilis regio tum coeli temperie, tum coeli temperie, tum coeli fertilitate, et affluenti rerum copia, vnde ciuitas suo abundans populo, et proprijs nitens viribus, semper gentis fuit caput, et quotiens euersa, post eχcidium restituta, vbertate agri, et propinquitate Alpium, eχ quibus hominum copia affluit. Ingĕti incremento res Mediolanensis tempore Gratiani Cæsaris aucta erat. Na quingentos et amplius annos, neq ab eχterno hoste, nec intes ƒino bello Insubres veχati fuĕre. Durauit illa foelicitas vsq ad D. Ambrosij tĕpora, quib hunc vrbĕ affecit. Deinde Attila in fta liă ingreß, Mediolanum diruit, Insʇauratu, aliquăto tepore quieuit. Mox à Longobardis maχimis agitatur molestÿs, Quib à Carolo Magno domitis, ănos trecĕtos et sexagita floruit. Deide verò Fridericus Barbaroßa Mediolanŭ solo ęquauit. Cuius incole tandĕ Parmensiŭ et Placentinor ope, tanto animor ardore patriă restaurarŭt, vt multo quam ante ditior, potĕtior, frequentiorq eχtiterit. Quod sanè maχimă huius vrbis potentiă arguit, quod post tam frequĕtes hostiŭ direptiones, in tantă magnitudinem rursus eχcreuerit». [...]) (Медіоланум - столиця Інсубрії, загально відомий як Мілан, надзвичайно могутнє і величне місто, яке, дякуючи своєму сприятливому розташуванню, звичайно було резиденцією римських імператорів, які прикрасили його чудовими будівлями. Місцевість навколо Мілана має помірний клімат, грунт родючий і все є в достатку. […] Родючі поля і близькість Альп призвели до того, що численні поселенці прямували туди. Починаючи з великого напливу за часів імператора Граціана, Мілан зростає. За понад 500 років Інсубрія не була потурбована ані зовнішнім ворогом, ані внутрішньою боротьбою. Щастя тривало до часів св. Амбросія, коли аріанська єресь завдала великої шкоди місту. Потім Аттіла, який вторгся до Італії, зруйнував Мілан. Тривалий час після його відбудови там панував мир. Потім його відвідали лангобарди. Після його підпорядкування Карлу Великому, він процвітав 360 років. Але потім Фрідрх Барбаросса зрівняв Мілан із землею. За допомоги Парми і П’яченци, його мешканці відбудували своє місто з таким завзяттям, з таким ентузіазмом, що воно постало навіть більш заможним, могутнім і населеним, ніж раніше. [...]) У лівому нижньому куті вірші французькою мовою: «And. Alc Des armes/ De ceste Ville De Milan/ L’enfant naißăt d’un Sèrpent par la bouche/ De ton clair Sang les nobles armes touche,/ Nous auons veu d’Alexandre Monarque/ Pour s’annoblir, monnoÿe à belle marque/ Quand fils d’Ammon sous forme Serpètine/ Se dict conceu par Semence diuine/On dict Serpen par bouche Serpenter/ Neé est Pallas du cerueau de Jupiter» /Змiн.опис: Праворуч угорі – герб роду Вісконті (змій, що тримає у пащі людину). Ліворуч – герб іспанського короля Філіппа ІІ Габсбурга, до держави якого входив Мілан. Угорі у центрі замок Сфорца. На першому плані ліворуч біля картуша з текстом дама і кавалер. Автор, автор съемки: Гогенберг ФрансИзм. предметный классификатор: гравюрамісце створення, школа: НідерландиНовый материал: папірИзм. техника: офорт

Поля обрізані, лівий кут втрачений, бурі плями, зі звороту по центру підклеєний вертикальний злам, унизу лівіше центру підклеєний зі звороту надрив.,