uk
Аналогіi: 1. Otto Dorn (?). Das islamisch Isnik, Berlin< 1941 - аналогія
2. Мечеть Ешрефзаде Румі в Ізніку 17 ст.
3. Кахель в Ермітажі.
4.
http://www.iamm.org.my/i_shop/?page_id=14/Історія Атрибуціi: 1.Вязьмітіна М.В. МКІ, 1930. Туреччина, Дамаск, 16 ст.
2.Міллер Ю.А. (Ермітаж), 1961. Туреччина. Ізнік, початок 17 ст.
/Кількість: 1/Історія предмета, легенда: Науковий архів НММХ. Од.зб.22, оп.1, спра34/4: куплено в Парижі/Побутування/творiв такого типу: Carswell, стор. 30-31:
Хіміко-технорлогічний аналіз Ізніцької кераміки показав, що "хоча кварцово-фритовий черепок назагал належить до того ж самого типу, що описаний абуль Касимом (1301) для перської кераміки, черепок складався з меленого кварцу (між 5 і 12 %, в залежності від глини), до ікого було додано невелику кількість білої глини та содово-свинцевої фрити. Ангоб також був кварцово-фритового типу, але значно дрібнішої дисперсності, і сполучав 3-8% глини з 7-11% фрити. Що ж до глазурі, то вона являла собою свинцево-содовий тип, з відсотком свинцю 20-40, та значним вмістом оксиду олова (4-8%). Різниця між ізніцькою та іншими видами тогочасної кераміки полягала в дрібній дисперсності кварцово-фритового черепка з низьким рівнем заліза, який лишається порівняно білим після випалу; ангоб мав ще тоншу текстуру. Кераміка 15 століття з Єгипту, Сирії та Персії, створена в наслідування китайській порцеляні технологічно є нижчою за продукцію Ізніку.... тож керамістів Ізніку можна ставити в заслугу радше інновацію, ніж продовження традицій...Аналіз черепків виробництва Кютах"ї 16 століття, показав, що за незначних відмінностей. це все той самий технологічний тип....Аналіз показав, що температура випалу була в межах 850-900 "С."
uk
Закладка “Атрибуція” - Наим. предмета, издания: Кахельмісце створення, школа: ІзнікНовый материал: кашин (фаянс)Новый материал: бірюзовий барвник (сполуки міді)Новый материал: синій барвник (сполуки кобальту)Новый материал: поливаПериод: доба Османської ІмперіїИзм. техника: ангобуванняИзм. техника: підглазурний розписИзм. техника: поливаИзм. техника: випал