| ID_BAS |
4245
|
| TIPO |
4
|
| FOND |
24
|
| NFOND |
Мистецтво Близ. Сходу
|
| TXRAN |
1
|
| NTXRAN |
Основний фонд
|
| NOMKP |
1137-ПН
|
| TFOND |
1
|
| NOMK1 |
1137
|
| INVNOM |
692-БВ МХ
|
| SHIFR |
21
|
| INV1 |
692
|
| INVNOMO |
2123
|
| DEFWD |
Чаша напівсферична
|
| CREAT |
XIII ст.
|
| CREAT1 |
1201
|
| CREAT2 |
1300
|
| SIZES |
5,5х4,5х16,5
|
| WAY |
з зібрання Б. І. та В. Н. Ханенків
|
| COMM |
Ладжвардіна (з перс. lajvard -"ляпіс-лазур", вказував на характерний синій колір тла проедметів) - тип коштовної іранської кераміки, що виготовлялася у період 13-14 ст. (пік виробництва - середина 14 ст.). Дуже складна технологчіно, кераміка ладжвардіна вироблядася з високоякісної світлої глини, яку вкривали яскравою синьою (окис кобальта) та бірюзовою (оис міді) поливою та випалювали, а потім пишно розписували чорною. червоною, кремовою емалями з використанням золочіння. Декор переважно абстрактний та рослинний. Золочіння здійснювалося фольгою найтоншої вибивки, елемент візерунку прикріплювали до поверхні не суцільно, а лише по по лінії контуру малюнка, виведеної червоною мастикою. Цей прийом забезпечував декору достатнню стійкість, бо золота пластинка зберігала еластичність при температурних коливаннях, а суцільна наклейка сприяла б утворенню тріщин і подальшому руйнуванню поверхні. Вирби з таким оздобленням були дуже цінними і досить рідко зустрічаються в музейних колекціях.
|
| SAFS |
Всередині чаші на дні та по краях, а зовні суцільно наліт іризації.
|
| ATRIB |
1. Крачковская В. "Мус. искусство...", 1926: Персія, Рей, група "мінаї".
2. Вязьмітіна М. «МКІ», 1930. Іран, Рей, 13 ст.
3. Гюзальян Л.Т. (Ермітаж, 1953). Іран, 14 ст. (наукова картка № 692 БВ).
4. Рудик Г.Б., 2005. Чаша "ладжварждіна". Іран, 14 ст.
|
| STATUS |
1
|
| MESTIT |
Персія, Рей per
|
| ALLNAMES |
692-БВ МХ. 1137-ПН. Чаша напівсферична
|
| FOND_TXRAN |
24&1
|
| ANALOG |
Bow1. Дуже близька: The Metropolitan Museum of Arts
http://www.metmuseum.org/toah/works-of-art/34.151
Bowl, late 13th–early 14th century. Iran. Fritware, overglaze painted and gilded (lajvardina). Diam. 5 7/8 in. (14.9 cm). № 34.151
2. Asian Art Museum, San-Francisco:
http://67.52.109.59:8080/emuseum/view/objects/asimages/search$0040?t:state:flow=c84c8cad-7dd2-405a-bb8c-58e7f971033f
Bowl.approx. 1275-1400. Fritware with inglaze and overglaze decoration and gold leaf. Iran | probably Kashan. Style or Ware: Lajvardina. H. 10.2 cm x Diam. 20.3 cm. № B60P1871
3. The Fitzwilliam Museum, Cambridge:
http://www.fitzmuseum.cam.ac.uk/opac/search/cataloguedetail.html?&priref=72069&_function_=xslt&_limit_=10#1
Dish. Iran. Late 13 – 14th century (1260-1399). Reddish fritware, wheel thrown, coated in a blue glaze painted in red and buff and leaf gilded. H: 3.6 cm, D (rim): 10.4 cm; D(base): 5.6 cm; Weight: (whole): 129 g. # C.148-1935
4. За декором: Ashmolean Museum, Oxford:
http://jameelcentre.ashmolean.org/collection/6/653/663/265
Jug with floral and geometric decoration. Iran, late 13th century - 1st half of the 14th century. fritware, with overglaze enamels and gilding. # EA1956.54
5. Дуже близька: Kuwait National Museum:
Bowl. Frit body, opaque white glaze with in-glaze blue panels, overglaze painting in red, black and white, and leaf gilding. Iran, probably Kashan, lajvardina ware. 13th-14th centuries. H- 9,1; D - 21. LNS 597 C // Oliver Watson. Ceramics from Islamic Lands... 2004. Стор.377.
|
| NEW_CREAT |
Початок 14 ст.
|
| NEW_CREAT1 |
1201
|
| NEW_CREAT2 |
1400
|
| NEW_DEFWD |
Чаша "ладжвардіна"
|
| POBUTOV |
Ладжвардіна (з перс."Sang-i lajvard" -"ляпіс-лазур", назва вказує на характерний синій колір тла предметів) - технологчіний та стильовий тип коштовної іранської кераміки, що виготовлялася у період 13-14 ст. (пік виробництва - середина 14 ст.?) і хронологічно стала наступницею стилю і технології мінаї. Mentioned in Abū al-Qāsim’s treatise on ceramics (1301). Дуже складна технологчіно, кераміка ладжвардіна вироблялася з фаянсовидної маси (високоякісна світла глина та фрита), яку, після першого бісквітного випалу вкривали яскравою синьою (окис кобальта) або бірюзовою (окис міді) поливою та випалювали вдруге, а потім пишно розписували чорною (хроміт), червоною (окис заліза, гематит), кремовою (свинець?) емалями з використанням золочіння (аплікація листкового золота) та піддавали третьому, муфельному випалу (за низької температури та обмеженої подачі кисню) . Декор переважно абстрактний та рослинний.
http://67.52.109.59:8080/emuseum/view/objects/asitem/search$0040/5/title-asc/designation-asc?t:state:flow=f4f09869-9021-44aa-977d-b8f3f36d9ad6:
This bowl is an example of lajvardina ware, easily recognizable by its blue glaze and abstract decoration in overglaze enamels and gold leaf. Although lajvardina refers to lapis lazuli in Persian (lajvard) and to the deep blue glaze, no lapis lazuli is actually used in its production because the color would burn away. The blue color comes instead from cobalt compounds. Similar in technique to minai with its use of overglaze enamels and gold leaf achieved through a complicated firing process, lajvardina seems to have gradually replaced minai (see B60P1863). Lajvardina was a highly specialized production under the Ilkhanids (1256-1353) at the end of the thirteenth century and into early fourteenth century, and later under the Timurids (1370-1506), most notably on tiles from some of the mausoleums of the Shah-i Zinda in Samarkand.
The decoration of lajvardina, unlike that of minai, is usually abstract and does not contain human figures...
|