uk
Аналогіi: 1. Форма, рельєф, колорит, тип: The David Collection (Copenhagen)
Fritware tile covered with cobalt blue glaze and decorated with white lead, iron oxide (heamatite) and gold leaf (lajvardina type). D – 20,1 cm. Persia, Kashan, second half od 13th century. DS 45/1986 // Опубліковано у: Keblow-Bernsted Anne-Marie. Early Islamic Pottery. Materials and Techniques. 2003. Сс. 51.
2. Форма, рельєф, колорит, тип: The Victoria and Albert Museum:
Tile, fritware, slightly moulded and painted in overglaze enamels and gilding (lajvardina ware), Iran (probably Kashan, excavated - Tehran), 14th century. Acc.# 1834:2-1876.
http://collections.vam.ac.uk/item/O205380/tile/
Повністю аналогічна цьому типу група кахлів в Ермітажі:
Частина панно кахлів Іран, кінец 13 - початок 14 ст. Фаянс, золото, кобальт, 15 х 15 см. №№ ИР-1291 - ИР-1297.
// От Китая до Европы. Искусство исламского мира.2008, стор. 134
3. Форма, рельєф, колорит, тип: The LACMA:
Iran, probably Takht-i Sulayman. Star Tile, circa 1270-1280. Ceramic; Architectural element, Fritware, molded, overglaze painted and gilded, lajvardina, Height 24.77 cm. Acc.#0 AC1996.115.1
http://collectionsonline.lacma.org/mwebcgi/mweb.exe?request=record;id=135004;type=101
4. Форма, колорит, тип: The Metropolitam Museum of Arts:
Star tile. Second half of 13th-14th century. Iran. Stonepaste; molded, overglaze painted, and leaf-gilded (lajvardina). 20 x 1.9 cm. Acc.# 20.120.73.
http://www.metmuseum.org/collections/search-the-collections/140004406?img=2
0)./Історія Атрибуціi: 1. Вязьмітіна М. «МКІ», 1930. Персія. Рей (Султанабад). 13 ст.
2. Гюзальян Л.Т. (Ерм., 1953). Іран, 15 ст.
3. Рудик Г.Б. Іран, ймовірно Кашан. Друга половина 13 – 14 ст.
/Кількість: 1/Побутування/творiв такого типу: Ладжвардіна (з перс."Sang-i lajvard" -"ляпіс-лазур", назва вказує на характерний синій колір тла предметів) - технологчіний та стильовий тип коштовної іранської кераміки, що виготовлялася у період 13-14 ст. (пік виробництва - середина 14 ст.?) і хронологічно стала наступницею стилю і технології мінаї. Mentioned in Abū al-Qāsim’s treatise on ceramics (1301). Дуже складна технологчіно, кераміка ладжвардіна вироблялася з фаянсовидної маси (високоякісна світла глина та фрита), яку, після першого бісквітного випалу вкривали яскравою синьою (окис кобальта) або бірюзовою (окис міді) поливою та випалювали вдруге, а потім пишно розписували чорною (хроміт), червоною (окис заліза, гематит), кремовою (свинець?) емалями з використанням золочіння (аплікація листкового золота) та піддавали третьому, муфельному випалу (за низької температури та обмеженої подачі кисню) . Декор переважно абстрактний та рослинний.
Обгрунтування атрибуції: Припущення про виготовлення кераміки типу ладжвардіна в Кашані ґрунтується на запису тогочасного кашанського письменника-кераміста Абу-ль Касима Кашані («Книга про каміння та пахощі», 1300-1301 рр.) про те, що виробництво кераміки мінаї (у сім барв) після 1300 р. припинилося, натомість уже існувала інша багатобарвна техніка, яка за описом відповідає ладжвардіна. Крім цього, композиційно та стилістично розпис кахлів ладжвардіна близький до кашанських люстрованих. Все ж локалізація Кашан потребує хіміко-технологічних підтверджень. (Див. зокрема: Douglas Pickett. Early Persian Tilework: the Medieval Flowering of Kāshī. Fairleigh Dickinson Univ Pr. 1997. http://books.google.com.ua/books?id=YOFtvKqkni4C&pg=PA186&lpg=PA186&dq=Douglas+Pickett.+Early+Persian+Tile+Work&source=bl&ots=0-O1gMYd8X&sig=u0szkc3CXM5bs65o92hj8chF0fA&hl=ru&sa=X&ei=hgsET9-cHIiJhQeosoC1AQ&ved=0CFAQ6AEwBA#v=onepage&q=Douglas%20Pickett.%20Early%20Persian%20Tile%20Work&f=false Стор. 46-47)
Аналогічні предмети датуються другою половиною 13 – 14 ст., на це датування вказує і Абу-ль Касим Кашані у своєму трактаті (Див. П.5)
Матеріал: Матеріали кераміки ладжвардіна дано за: Keblow-Bernsted Anne-Marie. Early Islamic Pottery. Materials and Techniques. 2003. Сс. 50-52.
Походження: Публікація в статті: Крачковская В. A. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Записки коллегии востоковедов, ІІ, 1926. Стор.23.